КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net
Просмотров: 1602
Печать

Кафедра технології будівельнго виробництва заснована в 1930 році однією з перших у нашому вищому навчальному закладі ХІБІ-ХДТУБА-ХНУБА як кафедра "Основи будівельного виробництва". Її завідувачем був призначений професор О.І. Неровецький. Цей видатний інженер, вчений та педагог стояв у витоків  науки "Технологія будівельного виробництва".  

 

 Неровецький О.І.

Наприкінці 1907 року Неровецький О.І. з відзнакою закінчує Київський політехнічний інститут, одержавши кваліфікацію інженера-будівельника. За теоретичну роботу, надруковану на п’ятому курсі, одержав диплом першого ступеня, підписаний головою екзаменаційної комісії і деканом інженерного відділу проф. Є.О. Патоном. Починав трудову та практичну діяльність як інженер шляхів сполучення. У цей період прийняв участь у будівництві багатьох залізничних мостів, проклав тисячі кілометрів залізничних колій, побудував залізничні вузли, вокзали, житлові будинки, школи та лікарні на території України та Росії.

Педагогічну діяльність розпочав у 1922 році у Чернігівському будівельному технікумі, викладаючи курс мостів. Далі працював на зведенні шахт та селищ у Донбасі. У 1925 році переїжджає до Харкова, де він обіймає посаду завідуючого виробничо-технічного відділу управління Укрдержбуд. З 1926 року працює в Українському акціонерному товаристві будівельної  індустрії. За його участю та під його керівництвом зведено багато промислових та цивільних об’єктів серед яких, зокрема: Харківський тракторний завод, Будівля Держпрому, 2-а радлікарня, Будинок зв’язку, житлові будинки м. Харкова.

Неровецький О.І. є одним з фундаторів збірного та блочного будівництва, широкого втілення залізобетону в промисловому будівництві, потокового будівництва.

З січня 1931-го року він – завідувач кафедрою «Основи будівельного виробництва». У 1935 році Комітет по вищій технічній освіті затвердив його на посаді професора, а у 1939 році Вища атестаційна комісія Комітету по справах Вищої школи присвоїла вчене звання професора.

У 1941 році Неровецький О.І. обраний членом-кореспондентом Академії Архітектури СРСР. З 1945 року – дійсний член Академії Архітектури УРСР, академік-секретар відділення будівельних наук. З 1950 року – віце-президент Академії.

Головними роботами Неровецького О.І. є «Основи будівельного виробництва» (1934), «Методика складання проекту організації будівельних робіт» (1937), «Основи швидкісного будівництва» (1939), «Будівельне виробництво» (1941), «Потокове швидкісне будівництво» (1948) та ін.

Неровецький О.І. підготував 7 докторів технічних наук, близько 20 кандидатів технічних наук. Серед його учнів такі видатні вчені, як Ідашкін В.І., Трубін В.А., Будников М.С., Літвінов О.О., Швиденко В.Й.  та інші.

 

У післявоєнний період з 1944 року по 1957 рік кафедрою керував відомий вчений в галузі будівельного виробництва професор Лейбфрейд Ю.М. Протягом багатьох років він також був і деканом будівельного факультету.

 
 Лейбфрейд Ю.М.

Після закінчення Харківського технологічноо інституту у 1910 році Лейбфрейд Ю.М. працював інженером-будівельником на піприємствах та установах, які зводили промислові та цивільні об'єкти на території Росіїї та України.

У передвоєнні роки за його участю та під його керівництвом зведено багато знакових для нашого міста об’єктів: будівля ЦК КП(б)У (зруйнована під час 2-ї світової війни, на його місті зараз будівля Облдежадміністрації), Палац кооперації (будівля колишньої Військової Академії ім. Говорова, зараз учбовий корпус ХНУ ім. В.Н. Каразіна), Будинок проектів (учбовий корпус ХНУ ім. В.Н. Каразіна), готель «Інтернаціонал» (зараз "Харків"), театр російської драми, Рентгенінститут (зараз Інститут медрадіології), лікарні, поліклініки, школи, гуртожиток «Гігант», житлові масиви за Держпромом та ін.

У 1941-1944 роках працював у Магнітобуді на будівництві важливих об’єктів металургійного комбінату м. Магнітогорська.

У 1928-1931 році був науковим співробітником та керівником сектора виконання робіт в УкрНДІБ. З 1928 по 1933 рр. працював у науково-технічній раді ВРНГ УРСР, керуючи секцією організації та економіки будівництва, головою Науково-технічної ради по будівництву.

У 1939 році йому присвоєно вчене звання професора. З 1932 по 1936 роки був професором та завідувачем кафедрою «Виробництво будівельних робіт» в Укрпромакадемії, 1937-1941 рр. – професор тієї ж кафедри ХІБІ,  1942-1944 рр. – професор у Магнітогорському горно-металургійному інституті, 1944-1958 рр. – завідувач кафедрою «Технологія будівельного виробництва» ХІБІ. З 1937 по 1940 рр. та з 1944 по 1947 рр. обіймав посаду декана будівельного факультету ХІБІ.

Головні наукові праці Лейбфрейда Ю.М.: підручник "Будівельне виробництво" (1941), "Монтаж будівельних конструкцій" (1949), підручник "Технологія будівельного виробництва" (1957).

 

У період з 1957 по 1985 роки кафедрою керував заслужений працівник Вищої школи України Швиденко В.Й., який крім викладацької діяльності, керував науковою роботою інституту, працюючи проректором по науковій роботі ХІБІ. 

 
 Швиденко В.Й.

У 1939 р.  з відзнакою закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут,  факультет промислового та цивільного будівництва. Був рекомендований в аспірантуру.

У період практики та літніх відпусток працював помічником виконавця робіт будівництва головного корпуса Сталіногорської ДРЕС, інженером по реконструкції заводу «Більшовик» у Харкові. Після закінчення інституту працював інженером-конструктором «Промбудпроекту» у Харкові.

У 1939 р. прийнятий в аспірантуру Харківського інженерно-будівельного інституту по кафедрі будівельного виробництва. Із 1940 р. почав працювати асистентом тієї ж кафедри. У 1941 р. був мобілізований на будівництво оборонних рубежів, защо його нагороджено медаллю «За оборону Сталінграда».

У 1942 р. Швиденко В.Й відряджений на будівництво Челябінського металургійного заводу («Бакалстрой» НКВС СРСР), де працював начальником відділення проектування організації робіт. Після закінчення будівництва першої черги Челябінського металургійного заводу, у травні 1944 р., переведений на будівництво Закавказького металургійного заводу на посаду начальника відділення проектування організації робіт і заступника начальника проектної контори.

У 1946 р. відряджений в аспірантуру Харківського гірничо-індустріального інституту, створеного на базі довоєнного інженерно-будівельного інституту. У 1947 р. захистив дисертацію кандидата технічних наук.

З 1947 р. переведений у Харківський інженерно-будівельний інститут на посаду доцента. В інституті читав курси лекцій по всіх циклах дисциплін будівельного виробництва.

В 1952-53 рр. читав лекції по будівельному виробництву в Політехнічному інституті Народної Республіки Албанії в Тірані. У 1959 р. затверджений в ученому званні доцента. У 1957 р. призначений заступником директора (проректором) ХІБІ з наукової роботи.

У 1961 року Швиденко В.Й. присвоєне вчене звання професора, а в 1982 року - почесне звання Заслуженого працівника вищої школи Української РСР. Професор Швиденко В.І. опублікував більш ніж 70 наукових робіт. Підготував 22 кандидатів технічних наук.

   

Гаєвой О.Ф.

У 1985 році кафедру очолив професор Гаєвой О.Ф., який до того часу працював головним інженером комбінату «Харківжитлобуд», однією з найбільших будівельних організацій України.

У 1956 році Гаєвой О.Ф. закінчив будівельний факультет «Всесоюзного заочного політехнічного інституту» (Москва). У 1945 – 1949 рр. працював кресляром-конструктором, економістом, старшим виконробом на заводі «Вторчермет» (Челябинськ). У 1949 – 1966 рр. у Харкові - майстром, виконробом, старшим інженером, начальником відділу капітального будівництва, начальником УНР, заступником начальника виробничого управління «Головхарківбуду». 

З 1966 по 1984 рр. – головний інженер комбінату «Харківжитлобуд». У 1966 році захистив дисертацію кандидата технічних наук. З 1968 року – доцент, з 1984 року – професор, Заслужений будівельник УРСР. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки. 

Опублікував більш ніж 180 друкованих робіт, в тому числі є автором 31 авторських  свідоцтв на винаходи. 

    

Савйовський В.В.

В 2008 році кафедру технології будівельного виробництва очолив В.В. Савйовський. В 1986 році він з відзнакою закінчив ХІБІ за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво».

Працював інженером в будівельному управлінні тресту «Промбуд-2» в м. Харкові. Потім очолював будівельне підприємство. Без відриву від виробництва захистив кандидатську дисертацію (1992). З 1992 року працює в ХІБІ, де пройшов шлях від асистента до професора, завідувача кафедри.

В 1995 році йому було присвоєно вчене звання доцента. В 2011 році захистив докторську дисертацію, згодом  йому було присвоєно вчене звання професора. З 2013 року працює професором кафедри ТБВ Київського національного університету будівництва та архітектури.

В науковому доробку професора Савйовського В.В. більш ніж 130 наукових праць, серед яких 5 монографій, 6 патентів на винаходи. 

Професор Савйовський В.В. є дійсним членом Академії будівництва України та дійсним членом Інженерної академії України.